Особенности выращивания карпентерии в саду
Комнатные растения
По поводу и без.
Нет ничего невозможного для человека, который не должен делать этого сам.
Карпентария, Carpentaria acuminata
Карпентария или Carpentaria acuminata – грациозная и совершенно неповторимая по своей привлекательности пальма. Относится она к семейству Арековые (Arecaceae) и является уроженкой Австралии. Многое для нас совершенно удивительно и необычно на этом континенте. В южном полушарии Земли солнце по отношению к экватору движется по земной ежедневной эклиптической орбите не с слева на право, как у нас, а наоборот, с справа налево, а нарастающая луна растёт не справа налево, как в нашем, северном полушарии, а наоборот, слева направо.
Хвойные растения в Австралии и в Новой Зеландии тоже выглядят совершенно по-другому – раскидистые лапы наших елей мягко и вальяжно поникают, а похожие по форме лапы австралийских хвойных, в частности, хвойного дерева Араукария, наоборот, стремятся вверх, к солнцу. И даже заокеанские родственники наших обычных муравьёв – термиты – прямо посреди опушек и степей строят трёх-пяти метровые «замки» из глины, а непривычные нам сумчатые млекопитающие кенгуру и загадочная птичка под названием одноимённого фрукта «киви» – тоже способны немало удивить.
Карпентария – средних размеров пальма с тонким гладким, беловато-серого цвета стволом, поделённым на кольца от старых листьев. Мягко-поникающие, перистые, пушистые тёмно-зелёные листья до 2-х 3-х метров в длину состоят из множества узких, линейных листовок с ровными или слегка рваными кончиками. На взрослой пальме листья достаточно широко откинуты друг от друга из-за её быстрого роста. Стройный ствол составляет около 20-25см в диаметре, слегка вздутый у основания и увенчан красивой кроной из грациозно изогнутых ветвей. Карпентария, как правило, имеет 10-12 перистых или похожих на ковыль листьев, каждый из которых поделён на 90-100 листовок. Листья темно-зеленые сверху и сине-зеленые с нижней стороны.
Весной и летом Карпентария обильно цветёт бокаловидными кремовыми цветами в метёлках до полутора метров в длину, а затем образуются малинового цвета плоды в крепких желтых чашечках. Высота взрослой пальмы может достигать 10-15 метров, средняя – около 3-х–7-ми метров, однако в молодые годы это растение прекрасно вписывается в любые более или менее просторные интерьеры жилого пространства.
Пальма обладает достаточно высокой засухоустойчивостью, средней выносливостью к солёным почвам, т.е. вполне комфортно комфортно произрастает вдоль морских и океанических побережий. Высокая устойчивость к яркому солнцу и ветру, рН-уровень почв – базовый, а вот к заболоченным и излишне закисленным почвам с большим застоем влаги нетерпима, поэтому полив должен быть умеренный. Карпентария также обладает средней устойчивостью к болезням и вредителям, поэтому особых хлопот в этом плане с ней не возникнет. Темпы роста довольно умеренные, что позволяет довольно длительное время выращивать её в качестве комнатного или контейнерного растения.
Пальма Карпентария, научное название Carpentaria acuminata – очень популярное растение во многих странах с тёплым, преимущественно тропическим климатом, и часто используется в качестве украшения пейзажей индустриальных городов, садово-парковых зон и других ландшафтных объектов. Карпентария имеет некоторое сходство с Рождественской пальмой – Вейхией (Адонидией) Мерилли, Adonidia (Veitchia) Merrillii. Однако, в отличие от Адонидии, Карпентария гораздо более грациозна, в два-три раза выше и привлекательнее. Чаще всего Карпентарии высаживают в группах из двух или более растений в целях придания ей большей привлекательной эффектности, декоративности и тропического вида.
Карпентария произрастает в тропических лесах и на территориях районов Северной Австралии, где произрастает в равнинных низинах вдоль рек и озёр.
Карпентария выпускает красивые зеленые на белые цветы круглый год. Цветы держатся долго, пока соцветие растет. Цветки обоеполые, мужские и женские цветки на одном соцветии. После 5-6 летнего возраста Карпентария начинает образовывать красивые блестящие красные плоды овальной формы, около 1 сантиметра длиной. Сок из этих плодов может стать причиной раздражения кожи.
От умеренного в раннем возрасте до быстрого во взрослые годы. Будучи полностью сформированным растением, Карпентария постепенно превращается в быстро растущую пальму и со временем может вырасти до 20-30 метров высотой и до 5 метров в обхвате кроны.
Карпентария довольно малоустойчивое растение в прохладных условиях. Взрослое растение способно выдержать кратковременное понижение температуры воздуха до 0 градусов Цельсия, но не ниже этой отметки, поэтому в случае выращивания растения в открытом грунте в весенне-летний период важно обеспечить растению надёжную защиту от холода.
Требования к свету
Рекомендуется содержать растение в помещениях с долей освещённости от полутени к полному солнцу.
Умеренный. Пальма любит влажные и хорошо дренированные почвы, но в то же время не выносит излишнего застоя воды и пересушки земляного кома. Эта Пальма также требует достаточно богатые гумусом и плодородные почвы, поэтому рекомендуется не забывать и о своевременном внесении удобрений по оптимальной усреднённой формуле – два раза в год в течение вегетационного периода.
Размножается семенами. После покупки свежих семян (в свежести семян убедитесь заранее) их необходимо как можно скорее посеять, потому как они довольно быстро теряют всхожесть. Всегда надевайте перчатки, чтобы защитить руки при работе с семенами. Очистите семена от мясистых околоплодников (остатков мякоти плода, окружающих семя) и предварительно простимулируйте их к росту путем замачивания в тёплой воде в течение суток с добавлением каких-нибудь стимуляторов роста, например, эпина, циркона или буквально нескольких капель 5%-го раствора янтарной кислоты. Семена традиционно высаживаются в неглубокие контейнеры или в небольшие плошки, наполненные смесью из 50% верхового торфа и 50% перлита. Но рекомендую больше обратить внимание на кокосовое волокно, так как это, пожалуй, наилучший способ избежать возможных проблем с грибными заболеваниями и появлением насекомых: кокосовое волокно практически не поддаётся гниению на протяжении нескольких лет. Семена должны быть едва покрыты почвой.
Содержатся посеянные семена в тёплой среде, а их прорастание длится в среднем от 2-х до 3-х месяцев. Наберитесь терпения. При более низких температурах, прорастание может затянуться вплоть до одного года. Убедитесь также, чтобы грунт с семенами оставался всё время равномерно влажным.
Пересадка саженцев пальмы Карпентарии в отдельные горшочки производится тогда, когда они достигнут 10-15 сантиметров в высоту. Для молодых растений рекомендуется использовать стандартные или универсальные почвенные смеси, с добавлением торфа, кокосового волокна и небольшого количества песка, это обеспечит им хороший дренаж. Молодые Карпентарии лучше всего растут в наполовину затенённых местах, обеспечивающих до 50% тени в наиболее жаркое летнее время. Однако как только ваша пальма достаточно подрастет (хотя бы до полуметра-метра в высоту) и окрепнет, вы можете смело выращивать её в солнечных местах или на южном окне.
Глядя на это растение, непохожее ни на одно другое даже среди других пальм, невозможно остаться равнодушным, навеваются мысли о далёком австралийском континенте с его удивительной флорой и фауной!
Судя по их контенту, этому тексту релевантны статьи:
Монстера является одним из самых привлекательных крупнолистных комнатных растений. Кроме того, монстера – невероятно выносливое растение, которое при минимальном уходе растет в комнатах в течение десятилетий. Происхождение В болотистых местностях Центральной и Южной Америки произрастают свыше 2 дюжин видов рода Монстера (Monstera) обширного семейства Ароидных (Araceae).
Кола – это род тропических деревьев из той же “шоколадной” семьи ( Sterculiaceae, порядок мальвоцветные ), что и дерево-какао. Дерево кола приносит крупные плоды в защищённых оболочка, так называемые орехи кола, орехи, содержащие кофеин, танин, и теобромин.
Род очень редкой и элегантной пальмы Асаи ( Euterpe Oleracea Martius ) назван в честь древнегреческой богини Эвтерпы. По преданиям, Эвтерпа являлась одной из девяти прекрасных Муз, дочерей легендарного и всемогущего Зевса и его прекрасной супруги Мнемосины.
Особливості вирощування Карпентер в саду
Тим, хто облагороджує свою дачну ділянку або сад і перебуває в пошуках красивих багаторічних рослин, радимо звернути увагу на Карпентер каліфорнійську. Зелене листя круглий рік і великі ароматні квіти здатні прикрасити будь-яку територію і доставити естетичне задоволення будь-якій людині. Деталі про посадку і догляд за Карпентер ви знайдете в нашому матеріалі.
Ботанічний опис
Карпентер каліфорнійська (Лат. Carpenteria californica) являє собою вічнозелений чагарник. Родина його – Північна Америка. Саме з цієї території рослина поширилося по всьому світу і завдяки своїм декоративним якостям зайняло почесне місце в садово-паркової культури.
До вічнозеленим чагарниках також відносять самшит, юку садову, верес, кордилину, козацький ялівець, рускусу, хамелаціум і табернемонтану.
Чи знаєте ви? Карпентер каліфорнійську зараховують до сімейства Гортензіевих, або Гідрангіевих (Hydrangeaceae). У перекладі з грецької це слово означає “посудина з водою” через вологолюбні представників сімейства. Гортензіевие включають 260 видів.
Листя у Карпентер вузькі, щільні, з глянцевим блиском, темно-зеленого кольору, знизу опушені, сизі. У довжину досягають 10 см, в ширину – 2 см. Взимку листки зазвичай зелені, проте деякі можуть буреть і опадати.
Головною прикрасою Карпентер є її квіти. Вони досить великі – 8 см в діаметрі, складаються з п’яти-восьми округлих за формою пелюсток. Пофарбовані в білий колір. По центру квітки розташовані тичинки жовтого кольору. Бутони виділяють приємний аромат. Цвітіння настає в першій половині літа. 
До середини серпня – у вересні, коли квітки відцвітають, чагарник приносить плоди – коробочки з насінням діаметром 0,8-1,2 см. Тривалість життя рослини – близько 20 років.
Місце для посадки
Карпентер вважається не вимагає особливого догляду чагарником, проте досить ніжним. Тому найголовніше в його вирощуванні – це підібрати правильне місце при посадці.
Освітлення і захист від вітру
Місце для посадки декоративно-квітучого чагарника має бути добре освітленим і укритим від доступу вітрів. Квітка теплолюбний, не виносить тіні і протягів. Краща ділянка для вирощування Карпентер – захищений південній або західній стіною будівлі. Рослині необхідні кілька годин прямого сонячного проміння в день. 
Важливо! Якщо у вас немає можливості посадити чагарник з південної або західної сторони будинку, виберіть для посадки сорт “Bodnant”, він є найбільш морозостійким.
Вимогливість до грунті
До грунту вимог квітка не висуває – виросте практично на будь-якому грунті. Однак найбільш декоративним стає в родючої, легкої, пухкої землі.
Основна вимога при посадці відноситься не до складу грунту, а до наявності хорошого дренажу і відсутності близького залягання грунтових вод. Застою вологи рослина не переносить.
Посадка і розмноження
Саджанці Карпентер краще купувати і висаджувати навесні: так вони встигнуть повністю адаптуватися до нових умов до настання холодів. 
Найкраще рослина для посадки – куплене в спеціалізованому магазині в контейнері. При покупці необхідно звертати увагу на зовнішній вигляд чагарнику. Він повинен виглядати здоровим і міцним. Чагарник легко переносить пересадку і швидко після неї відновлюється.
Важливо! Відразу після посадки молоде рослина потрібно поливати не рідше одного разу в тиждень. Однак в подальшому чагарник може обходитися і зовсім без поливів.
Розмноження Карпентер можна виробляти насіннєвим і вегетативним (відводками, живцями) способами. Насінням розмножують дуже рідко. Найбільш простий і розповсюджений спосіб – вегетативний.
Живці зрізають в червні. Для цього вибирають найсильніші і здорові гілки і відрізають від верху 10-15 см. Необхідно, щоб на черешку було дві-три бруньки. Для вкорінення посадковий матеріал поміщають в міні-теплиці. Для посадки готують вологий і поживний субстрат, поглиблюють в нього живці і накривають плівкою. Періодично субстрат потрібно буде зволожувати, а живці провітрювати. Міні-теплиці тримають в затіненому місці. 
Вкоренитися молоді рослини повинні восени, тоді їх і можна пересадити у відкритий грунт на постійне місце.
Розмноження відведеннями виробляють навесні. Молоді нижні гілки чагарнику пригинають до землі і зміцнюють кілочками або прикопують, придавлюючи каменем або цеглою. Верхівка при цьому повинна бути над поверхнею землі. Те місце, де втеча стикається з грунтом, періодично поливають. Навесні виробляють відділення відводків від материнської рослини. Потім їх садять у відкритий грунт на постійне місце.
Як доглядати за рослиною
Поливи для Карпентер не є обов’язковим заходом по догляду. Вони можуть проводитися зрідка, в дуже посушливі дні і при тривалій відсутності опадів.
Не потрібні чагарнику й підгодівлі – вони можуть вноситися лише за бажанням власника, і якщо рослина посаджено в бідну землю. Для підгодівлі підходять комплексні мінеральні добрива для декоративних рослин у весняний і літній періоди. Оптимальна періодичність внесення – один раз на місяць. 
Оскільки чагарник не виносить зимові температури до -15 ° С, то на зиму йому потрібно спорудити укриття.
Навесні рослина потрібно буде обрізати – видаляти з нього сухі, Отмерзшіе, старі гілки. Восени, після цвітіння, вирізають занадто довгі гілки, щоб надати кроні акуратну доглянуту форму. Формуючу стрижку проводять, обрізаючи пагони на одну третину. Цю стрижку можна поєднувати і з живцюванням.
Чи знаєте ви? У більшості країн світу квітки білого кольору вважаються символом чистоти і невинності. І лише в Китаї цей колір має славу траурним.
можливі труднощі
Оскільки, на щастя власників Карпентер, ні захворювань, ні атакам шкідників вона не схильна до, то єдиною серйозною трудністю, з якою можна зіткнутися при вирощуванні, буде обмерзання пагонів і листя, адже квітка може підмерзати вже навіть при температурі повітря -5 ° С, а при -15 ° С вмирає. 
Щоб цього не відбувалося, потрібно виконувати вимогу щодо забезпечення зимового укриття. Його можна зробити за допомогою ялинового гілля, лутрасила або руберойду. Прикореневу зону потрібно замульчувати 20-сантиметровим шаром торфу, перегною або грунту. Вкривати чагарник потрібно в листопаді.
Також в деяких спеціалізованих садівничих магазинах реалізуються будиночки і курені, призначені для зимівлі неморозостійких рослин. Можна взяти собі на озброєння і цей нехитрий варіант.
Є ще один спосіб, як допомогти Карпентер пережити зиму – пересадити її в контейнер і на зиму помістити в неопалюване приміщення.
Труднощі можуть виникати і при неправильно обраному ділянці для посадки. Якщо рослина погано росте, його листя блякла, а цвітіння дрібне і не рясна, то, швидше за все, місце для нього недостатньо світле. 
Карпентер – оригінальне ароматне рослина, гідне того, щоб його повсюдно використовували для прикраси парків, дачних територій, клумб. Воно підходить для посадки в якості солітера, також прекрасно виглядає в невеликій груповий композиції, є одним з кращих рослин для білого саду. Квітка успішно застосовують при висаджуванні в живих огорожах, змішаних квітниках.
Для формування живоплоту найчастіше використовують такі чагарники: калінолістний пузиреплодник, тую, терен, самшит, глід, форзиція, бирючину, тис, барбарис Тунберга.
Він відмінно підходить для прикраси тераси, вертикального озеленення, як пристінкового чагарнику з південної та західної сторони. Особливо ефектно чагарник виглядає восени, зеленіючи красивим листям на тлі вже пожовклих і побурілих інших рослин. Деякі також використовують Карпентер під зрізання, проте слід знати, що в воді вона довго не живе.
Загрузка...
